Національний природний парк "Прип’ять-Стохід" створений відповідно до Указу Президента України №699/2007 від 13.08.2007. Загальна площа парку становить 39315,5 га. Парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових і унікальних природних поліських комплексів, які мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення; розвиток занедбаних видів господарства; підвищення рівня екологічної свідомості населення.


Увага користувачам!


У 2017 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь (2 лютого) відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для зменшення впливу стихійних лих».

Хто Online

Сейчас на сайте:
  • 26 гостей

Неповторна у красі своїй наша поліська земля. Вона щиро вітає всіх, хто їде до неї з відкритим серцем і радо демонструє чим багата, що зберегли і чим уславили її люди. Природа щедро обдарувала всю територію району. В зеленому обрамленні лісів та луків срібними дзеркалами виблискують річки та озера, багаті різноманітною рибою. Навколишні ліси ваблять туристів грибами, ягодами, чистим повітрям, прохолодою у спеку, сніжною красою взимку. А ще Любешівщина зберегла багато цікавих народних звичаїв, традицій, легенд, ремесел, які в урбанізованому суспільстві зовсім зникли. Народні ремесла нашого регіону приваблюють своєю дивовижною простотою, мудрістю і цілеспрямованим використанням матеріалів які прикрашають оселі, культурні свята і просто дарують радість майстрам, створюючи рушники, килими, діжі, ложки, глечики, сувеніри поліського характеру.

Вишивання рушників - традиційне ремесло поліщуків.

 Хіба можна уявити українську хату, не заквітчану рушниками? З давніх-давен живе ця традиція серед народу. Рушник є не лише окрасою, неодмінним атрибутом сільської хати, а й має ритуальне значення.

 В хаті рушник є ознакою великої любові та незрадливості своїй оселі, родині. Рушник є ознакою гостинності й доброзичливості. Вишиті, виткані рушники - це символи щасливого життя. Без рушника, як і без пісні не обходиться на Любешівщині жодне свято. Вишивка - класичний вид українського мистецтва. Чисельні матеріали свідчать, що вишивкою займаються в кожній поліській хаті. Вишивають хрестиком та гладдю, крім рушників, килими, скатертини, серветки, простині, наволочки. Створюючи живі картини поліських краєвидів, вишивальниці вміло поєднують любов до рідної землі із майстерними навиками.

 Ткацтво. Найдавніше ремесло, яким займалися українські жінки. Художні тканини і нині відіграють значну роль у оформленні інтер'єру житла та виготовлення народних костюмів. Технологія домашнього ткацтва трудомістка - це прядіння ниток, фарбування їх у різні кольори, ткання на різних ткацьких верстатах (різної конструкції) із застосування цілої низки технічних прийомів. Матеріалом для творення тканини було лляне волокно, коноплі, овеча вовна, які також потребували значних затрат жіночої праці.

У нашому районі до ручного ткацтва залучається майстрині - надомниці, які виготовляють ліжники, рушники, наволочки, серветки, килими тощо.

Обробка вовни - одне з традиційних занять сільського населення нашого регіону. Вовна йде передусім на вироблення повсті. Крім того, її використовують у шапкарстві, для плетіння й ткання поясів, вироблення сукна тощо і нарешті - для ткання тканин інтер'єрного призначення - килимів, покривал, доріжок.

Деревообробні промисли та ремесла.

Найдавніший спосіб обробки дерева є випалювання та вирізування. Цим способом виготовляють кадовби (великі діжки для зберігання зерна), ступи, човни, ложки. При виготовленні ложок, ополоників, качанок використовують деревину берези, липи, груші.

До деревообробних промислів відносять також бондарство - виготовлення бочок різного призначення. Відерні діжі використовують для транспортування води, пива, квасу, вина.

Плетіння - кустарний промисел по виготовленню господарсько-побутових та художніх виробів з різноманітної еластичної сировини. На Поліссі має багаті й давні традиції. Як сировину для плетіння використовують лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (береста, луб), верболоз, хвойну та дубову скіпку, коріння ялини, сосни тощо. З лози та інших матеріалів плетуть рибальське знаряддя. В давнину із лика плели взуття (постоли). У другій половині XIX ст. лозоплетіння на Поліссі набуло широкого розвою. Крім зазначених речей, зараз виготовляють дорожні корзини та козуби (своєрідні валізи), легкі дачні меблі, дитячі коляски, іграшки тощо.



Интересная статья? Поделись ей с другими:

Додати коментар


Захисний код
Оновити


Птахи парку Припять-Стохід-22
 Водний туризм3
Кінний туризм
Птахи парку Припять-Стохід
Птахи парку Припять-Стохід-6
Птахи парку Припять-Стохід-25